Ми живемо в дивні часи – пережили розвал однієї з сильних імперій світу, пережили крах багатьох ідеологій, ідей. Переживаємо перерозподіл світу , центрів впливу, руйнування валют, зв`язків, сімейних устроїв та поклоніння старшим поколінням.
Та ще дивніше, що Ми хочемо пережити нове введення «права першої ночі» в єдиній взятій країні, що відображена на мапах Європи. Так, Ви правильно почули. Наволоч, що вибирається народом просто вирішила зробити статевий акт в цинічній формі над тим народом, що її вибрав. Простими словами – вони вирішили Нас «поімєть» .
Це та товстопуза і товстоморда наволоч все життя котрої не вартує подиху шахтаря в приватних копанках, не вартує каплі поту дитини на прополці буряка. Це та наволоч, що живучи за Наш рахунок - просто гидує Нами вирішила , що дурнів потрібно «ставити в стойло». Розповідає нам про своє бажання щастя народу? Цьому не бувати. В країні є багато людей, що колись натискали на курок. В країні багато людей, що бачили страти тиранів. В країні багато людей, яким просто Ви надоїли. То що.. Почнемо…

 

Людині взагалі властивий потяг до подорожей. Цікаво все ж побачити нові горизонти та незвідані далі, які тонким маревом розривали наші тривожні сни. А снилося не багато останнім часом. А мрії передусім про одне. Ноги самі несуть в напрямку ж/д вокзалу. І ніяке подорожчання квитків не зупинить бажання опустити верхню полку в плацкартному вагоні, закинути свої нечисленні речі в багажне відділення і поринути поглядом в далі.

Чорні нігті, чорні вії, чорні сльози,
Чорна кава, стине на столі,
В чорнім небі, спалахнули чорні грози.
Чорна туш, тече по чорнім склі.

 

Осінь і весна – час контрастів. Постійна зміна погоди тягне за собою „плаваючу модель” настрою. І якщо вкопатися глибше, то справа навіть не в погоді, а суть полягає у зміні і зламі звичного стану речей. Влітку ми звикаємо до постійного тепла, взимку – до холоду, але це хоча й зрозуміле, примітивне пояснення.