Головна arrow Мало хто знає arrow Шо ми хряцаєм?
Головне меню
Головна
Новини
Статті
Творчість
Мало хто знає
Фото
Відео
Пошук
Контакти
Міні-чат
Name:

Message:

Syndicate

RSS Excerpts
Цитатник
Ці люди нещасні. Вони досі не зрозуміли шо немає правих і лівих, а є нормальні люди і дибіли
 
Абсолют
 
Опитування
?
 
Наша кнопка


Код

Посилання

Молодий світогляд - орієнтація на СВОЄ!

[Vox.com.ua] Портал українця

Більше

Шо ми хряцаєм?
Написав Плюшкін   
16.03.2009
Давно вже хтось сказав: «Ми те, що ми їмо» і на цю тему дуже люблять говорити різні видання, вчені не припиняють своїх досліджень, але віз і нині там. Нас шпигують різними добавками.
Три кілограми хімічних речовин ковтає за рік пересічний споживач, здавалося б, звичайних продуктів – різноманітних кексиків, мармеладок, газованих напоїв.
Фарбники, емульгатори, загусники, ущільнювачі – вони тепер буквально всюди. Харчові добавки, такі як сіль, сода, прянощі, були відомі людям завжди, але справжнього розквіту вони досягли, звичайно, у 20 столітті – столітті харчової хімії. На добавки покладалися великі надії, і вони, звичайно, виправдали себе. З їхньою допомогою стало можливим збільшити асортимент апетитних і таких, що довго зберігаються продуктів. Ковбаса стала ніжно-рожевою, кекси пишними і такими, що не черствіють, цукерки яскравими. Все це стало можливим повною мірою саме завдяки харчовим добавкам: фарбникам, емульгаторам, ущільнювачам, загусникам, желеутворювачам, підсилювачам смаку і запаху, консервантам.
Правда, про користь або шкідливість їх на етикетках не пишеться. Адже багато з них навіть до кінця не вивчені. Типовий приклад – підсолоджувачі, штучні замінники цукру – сорбіт, аспартам, сахарин. Довгий час медики вважали їх абсолютно безпечними для здоров'я і призначали хворим на цукровий діабет. Але пізніше з'ясувалося, що сахарин є канцерогеном! Лабораторні тварини, на яких випробовували добавку, хворіли на рак набагато частіше. Правда, для подібного ефекту їм треба було з'їдати сахарину в обсязі, який можна зіставити з їхньою власною вагою. Звичайно, чоловік стільки сахарину не з'їсть, але факт залишається фактом – добавка виявилася небезпечною. Велика кількість сорбіту викликає шлунково-кишкову недостатність, посилює синдром подразнення товстої кишки і порушує всмоктування фруктози.
То що ж таке харчові добавки? Це - природні або штучні речовини і їхні з'єднання,  що вводять спеціально в харчові продукти у процесі виготовлення з метою додання харчовим продуктам певних властивостей або збереження якості харчових продуктів. Харчові добавки можуть додаватися у продукт на різних етапах його виробництва, зберігання й транспортування з метою поліпшення або полегшення технологічного процесу, збільшення стійкості продукту до різних видів псування, збереження структури й зовнішнього вигляду продукту.
Більшість харчових добавок не мають, як правило, харчового призначення і є біологічно інертними для організму. Але харчова добавка, як будь-яка хімічна сполука, тільки тоді вважається безпечною, якщо в неї відсутні гостра й хронічна токсичність, канцерогенні, мутагенні властивості. Для виробництва харчових продуктів допускаються харчові добавки й допоміжні засоби, що не роблять по даним сучасних наукових досліджень шкідливого впливу на життя й здоров'я людини та майбутніх поколінь.
Наявність харчових добавок у продукті повинне вказуватися на споживчому упакуванні. Харчова добавка позначається у вигляді індексів Е с трьох - або чотиризначним номером (від слів Європа або «edible» - їстівний). Присвоєння конкретній речовині статусу харчової добавки й ідентифікаційного номера Е має чітке тлумачення, яке припускає, що:
-   дана конкретна речовина перевірена на безпеку;
-   речовина може бути застосована (рекомендована) у рамках її встановленої безпеки й технологічної необхідності за умови, що застосування цієї речовини не введе споживача в оману щодо типу й складу харчового продукту, у який воно внесено;
-  для даної речовини встановлені критерії чистоти, необхідні для досягнення певного рівня якості продуктів харчування.
Відповідно до європейської цифрової кодифікації харчові добавки класифікуються в такий спосіб:
Е 100 ... Е 182 - барвники;
Е 200 і далі - консерванти;
Е 300 і далі - антиокислювачі (антиоксиданти);
Е 400 і далі - стабілізатори консистенції;
Е 450 і далі, Е 1000 - емульгатори;
Е 500 і далі - регулятори кислотності, розпушувачі;
Е 600 і далі - підсилювачі смаку й аромату;
Е 700 - Е 800 - запасні індекси для іншої можливої інформації;
Е 900 і далі - агенти, що глазурують, поліпшувачі хліба.
Слід зазначити, що багато харчових добавок, включені в цей список, мають комплексні технологічні функції, які проявляються залежно від особливостей харчової системи.
Але існують харчові добавки, які заборонені в Україні:
Е 121 – барвник червоний цитрусовий 2; Е 173 — “порошок алюмінію”, який застосовують зарубіжні кондитери для прикрашання продукції.
Е 123 – червоний амарант;
Е 240 – консервант – формальдегід.
Згідно з вітчизняною специфікацією канцерогенними визнані консерванти Е 211—213, а Е 221—224 і Е 226 можуть викликати розлад кишечнику. Людям зі слабким шлунком не рекомендується вживати продукти, які містять антиоксидант добавки Е 322 і Е 338—341.
Небезпечні харчові добавки, що викликають злоякісні пухлини: Е 142,     Е 152, Е 210, Е 211, Е 213-217, Е 240, Е 330, Е 447; ті, що викликають захворювання шлунково-кишкового тракту: Е 338-341, Е 407, Е 450, Е 461-466; ті, що викликають алергії Е 230-232, Е 239, Е 311-313; ті, що викликають хвороби печінки й нирок: Е 171 - 173, Е 320 – 322.

ЦікавЕньке:
Вплив харчових добавок на організм підлітків теж не залишився без уваги вчених. І з'ясувалося, що пропіонат кальцію (Е282), що додається в хліб, як консервант, може приводити до сильних коливань настрою, порушень сну і концентрації уваги у дітей.
Добавку до таких улюблених народом продуктів швидкого приготування – підсилювач смаку глутамат натрію – придумали ще в 1907 р. в Токіо. Зараз цей "давній" винахід щорічно споживається населенням землі в кількості понад 200 тис. тонн на рік, а тим часом, в спеціальній літературі з'являється все більше даних про те, що глутамат натрію негативно впливає на головний мозок, погіршує стан хворих бронхіальною астмою, приводить до руйнування сітківки очей і глаукоми. Саме глутамату натрію учені приписують "синдром китайського ресторану", який ось вже декілька десятків років фіксується у різних куточках світу. В абсолютно здорових людей ні з того ні з сього підвищується температура, червоніє обличчя, з'являються болі в грудях. За даними ВООЗ, прийом більше 2 грамів на день глутамата натрію є дуже небезпечним для здоров'я.
Варто задуматися про перспективу збереження здоров’я людини, нації та й цивілізації в цілому, яким нас годують нас ЗМІ, партії, організації та й сама держава заправляючи це все хрусткими чіпсами та солодкими й шипучими напоями.

Останє оновлення ( 16.03.2009 )
 

Коментарі  

 
0 #1 Безсовісна 2009-03-21 00:07 Даааа,.. краще ням-ням дімєдрольчик. Цитувати
 
 
0 #2 Olegator 2009-05-18 16:51 Цитую Безсовісна:
Даааа,.. краще ням-ням дімєдрольчик.
Цитувати
 
 
0 #3 Юрій 2010-08-11 14:20 Лише утримуючись від купівлі продуктів харчування, в складі яких є небезпечні харчові добавки (не просто "якісь підозрілі", а саме ті добавки, потенційну небезпеку яких довели міжнародні дослідження - для цього можна роздрукувати перелік потенційно шкідливих проте дозволених харчових добавок та носити при собі, детальніше дивіться на http://dobavki-info.org.ua/), ми зменшуємо ризик для нашого здоров'я вже сьогодні та заохочуємо виробників використовувати більш якісну сировину вже завтра! Я працюю в харчовій промисловості, тому знаю про що говорю.
Щоденне навантаження на наш організм і без цього надто велике (тут достатньо згадати тільки забрудненість води та повітря)!
Не соромтеся дбати про своє здоров'я, адже в сучасному суспільстві його стає все менше і підтримувати його на нормальному рівні стає дедалі дорожче…
Проте, вирішити за себе можете тільки Ви самі (у нас все ж таки демократична країна )))
Цитувати
 

Додати коментар


Захисний код
Оновити

Наступна >
©2005-2009 Український Спротив
Весь матеріал на даному сайті розміщений з нформаційною метою.
Думки авторів не завжди поділяються редакцією.